Чорна зрада (із циклу “Заячий дріб”) Господар довго з Чаркою дружив, Без неї і не дихав, і не жив. Тепер вона забутою стоїть. — Що ж сталося? Облишив пить? — З надією у Чарки Квас питає, — Та ні, тепер він кухлями кружляє… 14.11.1960 Цикл “Заячий дріб” Posted In: ПоезіяTagged In: байки, Заячий дріб