Дуби не гнуться до землі (із циклу “Заячий дріб”)
Неважко зрозуміти Вітрові жалі:
Дуби ні перед ким
Не гнуться до землі!
Позначка: Заячий дріб
А в голові що? (із циклу “Заячий дріб”)
Капусту вгледівши, аж скрикнула Трава:
— Оце так да! Оце так голова!
Їм справді однаково (із циклу “Заячий дріб”)
— Нема прогресу, — вирішили Блохи, — Однак нас били й б’ють у всі епохи… 08.09.1960 Цикл “Заячий дріб”
На мене Пес отой досаду наганя… (із циклу “Заячий дріб”)
Нащо нам сторожі? Дали б мені свободу,
То я б нізащо не поліз у шкоду!
Молот (із циклу “Заячий дріб”)
— У тебе тільки й слави, що важкий, —
Якось до Молота озвався Кий. —
Дивись оно, маленького Ножа
І то усякий більше поважа.
Чи додумається? (із циклу “Заячий дріб”)
Побачила здивована Коза,
Як з ока у Вола скотилася сльоза.
Тепер вона все ходить та гадає:
— Чому так Віл за Мошкою ридає?..
Крилатий та безкрила (із циклу “Заячий дріб”)
Сів Горобець бідовий на Ракету,
Струсив із пір’я подорожній пил:
— Тобі не долетіть до іншої планети,
Бо в тебе он немає зовсім крил.
Балакучий ліхтар (із циклу “Заячий дріб”)
— Я Сонце б засліпив,— розхвастався Ліхтар,—
Якби мене хтось підійняв до хмар.
За що йому та слава? Аж обидно:
Воно ж сія, коли надворі видно!
За діло б’ють (із циклу “Заячий дріб”)
Я хочу, щоб отак завжди судили:
Дивилися, кого й за що побили.
Яке зухвальство!.. (із циклу “Заячий дріб”)
Сів Горобець і скаргу пише в суд:
«Від Солов’я життя мені немає —
Мої пісні, весь мій натхненний труд
Цвіріньканням, бездара, називає!»
Квочка і сито (із циклу “Заячий дріб”)
Курчаток Квочка висиділа в Ситі,
Тепер воно оповіщає всіх:
— Курей би зовсім не було на світі,
Коли б я не родило їх…
Мудра сова (із циклу “Заячий дріб”)
Стара Сова, знай, все своє веде:
— Їй-богу, світ навиворіт іде:
Вночі всі сплять, а вдень спішать робити…
І не обридне їм навпомацки ходити!