Помер Петро Жук – колега та друг Симоненка

9 грудня не стало Петра Миколайовича Жука – черкаського журналіста, що був колегою і другом Василя Симоненка. Він помер у 87 років й до останнього продовжував активно співпрацювати з місцевими ЗМІ.

– Петро Миколайович до останнього дня був із Василем Симоненком, і скільки жив – захищав його світлу пам’ять від так званих «друзів», від неправди, від недомовок, – пригадує голова обласної організації НСЖУ, головний редактор «Черкаського краю» Тетяна Калиновська, яка багато років співпрацювала з Петром Жуком. – Петро Миколайович допоміг дуже багатьом журналістам у їхньому професійному становленні, й не один із нас відчув його щире серце, його доброту.

Петро Жук працював у газеті «Черкаська правда», коли у 1956-му майбутній витязь молодої української поезії прибув туди на практику й до останніх днів був поряд із ним. Упродовж десятиліть Петро Миколайович намагався вберегти світле ім’я Василя Симоненка від переосмислення громадських діячів чи людей, які дедалі сміливіше називають себе його друзями. Кожним виступом і публікацією поспішав фіксувати правду, розвінчувати міфи. Петро Жук був серед колег, які знали причини передчасної смерті поета, що тривалий час залишалася загадкою. У публікаціях і відеодокументах він детально розповів про трагічний випадок у лінійному відділенні міліції міста Сміли, де стражі порядку завдали Василю Симоненку страшних побоїв. Після смерті поета, в той час, коли в Києві розбивали гранки набраних до друку книжок Симоненка, Жуку як редактору «Молоді Черкащини» вдалося відкрити при газеті літературну студію його імені. Завдяки його ініціативі зроблено немало для увічнення пам’яті поета — збудовано надмогильний пам’ятник, відкрито єдиний в Україні літературно-меморіальний музей Василя Симоненка при редакції газети «Черкаська правда». Петро Жук є упорядником та ініціатором видань творів Василя Симоненка: «Твори у двох томах» (2004), «Зажинок» (2011), «Цар Плаксій і Лоскотон. Твори для дітей», факсимільного видання «Кобзаря» Т.Г.Шевченка коштом Платона Симиренка, про друк якого мріяв Василь Симоненко.

За матеріалами Прочерк, НСЖУ

2 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *