Кривляці (“Мандрівка по цвинтарю”)
Тепер і він пробився в люди — Принаймні вже ганьбити мавп не буде. 30.09.1962 Сатиричні епітафії “Мандрівка по цвинтарю”
Категорія: Поезія
Вирвався на волю (“Мандрівка по цвинтарю”)
Він сам дивується з такого вчинку: Узяв помер і… не спитався жінку! 30.09.1962 Сатиричні епітафії “Мандрівка по цвинтарю”
П’яничці (“Мандрівка по цвинтарю”)
Від щастя грішник аж сія: — Яку не вдію шкоду, Однак у витверезник я Не попадуся зроду! 30.09.1962 Сатиричні епітафії…
Ледареві (“Мандрівка по цвинтарю”)
Цьому однаково, чи умирать, чи жить — Живим лежав і тут лежить. 30.09.1962 Сатиричні епітафії “Мандрівка по цвинтарю”
Майстрові засідать (“Мандрівка по цвинтарю”)
Він смерть благає: «Не карай, О матінко сувора! Хоч раз на рік мене пускай В президію на збори!» 30.09.1962 Сатиричні…
Менторові (“Мандрівка по цвинтарю”)
Нарешті люд знесилений спочив
Од язика, що всіх і всюди вчив!
Роззяві (“Мандрівка по цвинтарю”)
Цей у могилі з горя занеміг,
Що власні похорони бачити не міг.
Кокетці (“Мандрівка по цвинтарю”)
Вона в труні веде змагання з часом І стогне у вечірню каламуть: — Якби хоч раз пройтися вихилясом, Якби хоч…
Епігонові (“Мандрівка по цвинтарю”)
Він, певне, ще б тягнув і в наші дні На лан краси своє убоге рало, Та вчасно пригадав, що видатні…
Не дочекався… (“Мандрівка по цвинтарю”)
Він ладен з себе шкуру здерти, Аби як-небудь виправити зло: Посмів нещасний самовільно вмерти, А помирать — вказівки не було.…
Хабарникові (“Мандрівка по цвинтарю”)
Він тут себе вважає випадковим, Досада йому тім’я протира: — Я був би досі ще живим-здоровим, Якби підсунув смерті хабара……
Дуби не гнуться до землі (із циклу “Заячий дріб”)
Неважко зрозуміти Вітрові жалі:
Дуби ні перед ким
Не гнуться до землі!