Обличчя України. 1995 рік. Василь Симоненко

Витязь української літератури. Так найчастіше говорять про Василя Симоненка. Поет і журналіст, він став одним із найяскравіших представників “шістдесятників”. Його твори друкували неохоче. За життя світ побачила лише одна збірка – “Тиша і грім”. Після смерті виходила лише ідеологічно правильна, порізана цензурою, поезія. Все інше – у самвидаві. 95-го поета посмертно нагородили Шевченківською премією.

Василь Симоненко прожив всього 29 років. Офіційна причина смерті – рак нирок. Режисер Лесь Танюк переконаний: кінець прискорило побиття у буцегарні. Це була помста КДБ за відкриття правди про репресії радянської влади. Танюк, Симоненко та художниця Алла Горська першими оприлюднили факти масових поховань розстріляних у Биківні. Після того, як товариші поета вже по його смерті провели кілька вечорів пам’яті, творчість Симоненка потрапила до чорного списку.

Записники Симоненка його мати передала Іванові Світличному. Він устиг надрукувати поезію в Канаді та США, і видати щоденник.

Справжні тексти Симоненка можна було побачити лише у самвидаві. Утім навіть так – нелегально і посмертно – він став одним із лідерів українського руху опору шістдесятих.

4 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *