Пробіснувались хуртовини й тучі…
А сніг скрипить. Невже це кроки смерті?
А сніг скрипить. Невже це кроки смерті?
Пливе печаль. Біліють смолоскипи
Грайливо пофарбованих ялин
Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Щастя знов довірилось примарі,
Знов за ним у сіру ніч бреди…
…чи може бути поезією бездумне одописання, позначене «школярським підлим прагненням зробити все гладенько-правильним»?
На холоднім білім тротуарі
Білий сніг притрушує сліди.