народ Archives » Василь Симоненко

Вірш читають: Василь Голованов, Олексій Курилко, Юрій Тира, Олександр Пікалов, Георгій Тука, Євген Нищук.

І ти заглибся в працю. Всі примари
самотності від тебе розбіжаться.

Ні, ви не блазні, ви не лицеміри —
Нікчемного презирства не убить,
І свій народ ви любите без міри,
Коли у міру вигідно любить.

Жиріє з крові змучених народів
Наш ворог найлютіший — шовінізм.

Я йшов і йшов по синім узбережжі,
Мовчали гордо скелі кам’яні.

Сини! Сини! Барометри кирпаті
Людського спокою і завтрашнього дня!
Ми перед вами разом винуваті,
Що на планеті бійки і гризня.

Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.

Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!

Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.

Та право материнства —
За тобою!
І син в колисці пісню наслуха.

Ні перед ким не станеш спину гнути,
Не віддасися ворогу в ясу,
Якщо ти зміг, товаришу, збагнути
Свого народу велич і красу.

Нові покоління, як обнова,
В лоні сповиваються твоїм.
І дідівська гордовита мова
Служить вірно і слухняно їм.