брехня Archives » Василь Симоненко

Знаю, що багатьом ця історія набридла, але через появу нової порції брехні треба уточнити деякі моменти.

І розчулено ридає
Із трибуни Горобець:
— Рівних Півневі немає,
Півень — перший наш співець!

Ні, ви не блазні, ви не лицеміри —
Нікчемного презирства не убить,
І свій народ ви любите без міри,
Коли у міру вигідно любить.

Не вір мені, бо я брехать не вмію,
Не жди мене, бо я і так прийду.
Я принесу тобі свою надію,
А подарую смуток і біду.

Бо на світі той наймудріший,
Хто найдужче любить життя.

І хто тільки міг, той приблуді служив,
Ніс їсти і пити до хати,
Щоб їх визволитель безжурно дожив
В селі до наступного свята.

Навіщо метушитися? Для чого
Обстоювати власну правоту,
Хвалить свої діяння і дороги,
Виправдувать мотиви і мету?

[«…ТАМ, ДЕ ВИШНЯ БІЛА…»] [Студентська п’єса] ДІЙОВІ ОСОБИ Л е о н і д З а г і р н…

І я іду, і падаю, і знову
Спішу вперед або плетусь назад.

Ми брехні завжди легше вірим,
Бо у правди крутіша путь.
Важко бути з собою щирим,
А нещирим — не хочу буть.

Читати без дозволу чужі щоденники — Еверест підлості. Невідомий афоризм простака Вілсона 18.09.1962 Зачинаю цей щоденник не тому, що хочеться…