Євген Нахлік “Франко й Симоненко: поетичний перегук”
Показово, що після «Покари», за спостереженням Анатолія Ткаченка, тема «про переваги вигнання з раю» була трансформована в Симоненковій «Казці про Дурила» «в “Заповіт засновника раю”
Позначка: Бог
Божественний пшик
«Влізу,— каже святий дух,-
В черево бараняче,
Піде оний по селу,
Голосно горланячи.
Покара
Не всі на світі радощі священні —
Є радощі, народжені з проклять
Балада про зайшлого чоловіка
І хто тільки міг, той приблуді служив,
Ніс їсти і пити до хати,
Щоб їх визволитель безжурно дожив
В селі до наступного свята.
Перший
Та нехай над землею година
чи негода лютує і рве, —
вічна мудрість простої людини
в паляниці звичайній живе.
Іду, не хрестячись, в дорогу…
Коли б я вірить став у Бога,
То Бог на тебе б схожим був.
Я
А часто хочеться закрити очі кляті,
Забути все і в затишку глухім
Кубельце звити, завести свій дім,
Щасливим бути, як дурак на святі.