Я був бездумний, млявий, мов амеба…

porjadЯ був бездумний, млявий, мов амеба,
І серце билося, мов птиця у сільці,
Коли сидів мовчазний біля тебе
В президії на ветхому стільці.

Ти не лукавила. Така проста й несміла,
Мов та, що в снах являлася мені.
І, мов достиглі ягоди, горіли
Монгольські очі теплі і сумні.

І ти не просто зайчиком майнула,
Щоб після цього зникнути, втекти.
Я все забув — сьогоднішнє, минуле,
Бо ти — зі мною, бо у всьому — ти.

22.03.1956

4 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *