Т. К.

skazavЧи знаєш ти, що вітер пустотливий
Шепоче ніжно яблуньці рясній,
Що їй говорить сонце після зливи,
Коли вона у задусі сумній.

Вони їй шепчуть ті найкращі речі,
Що повторять їх можеш без числа,
Що я б сказав тобі [у] перший вечір,
Коли б мені ти серце принесла.

1954

4 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *