Не потрібні людині крила… (ФОТОЦИТАТА)
Уривок з вірша “Моралісти нас довго вчили…”
Уривок з вірша “Моралісти нас довго вчили…”
Уривок з повісті “Огида”
Уривок із запису в щоденнику за 22.07.1963
Видно, скоро зійду з роздоріжжя
На легеньку протоптану путь.
Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Розуме мій байдужий,
Вируч мене хоч ти —
Над чим ти думаєш, друже?
— Хочу надію знайти…
Не потрібні людині крила,
Серце й розум потрібні їй!
Не знаю, чи це кожному властиве, чи тільки зі мною таке буває. Часто сумніви нищать будь-яку впевненість в своїй мужності.
Немає нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини. Окрайці думок (16.10.1962)
Я жду весни, але її немає,
Вона до мене не приходить в гості.
Безпечний дурнику. Живи собі на втіху,
Не знай ні горя, ні страшного лиха
Думки носить у черепі тугому.
І тільки той, хто чхає на погоду,
Той, хто не служить череву в догоду,
Зуміє правді й розуму служить.