У мене немає друзів… (ФОТОЦИТАТА)
Уривок з повісті “Огида”
Мітки: розум
Мозок, здатний породжувати мислі… (ФОТОЦИТАТА)
Уривок із запису в щоденнику за 22.07.1963
Сумнів
Видно, скоро зійду з роздоріжжя
На легеньку протоптану путь.
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Берези, в снігу занімілі…
Розуме мій байдужий,
Вируч мене хоч ти —
Над чим ти думаєш, друже?
— Хочу надію знайти…
Моралісти нас довго вчили…
Не потрібні людині крила,
Серце й розум потрібні їй!
Окрайці думок (6.07.1963)
Не знаю, чи це кожному властиве, чи тільки зі мною таке буває. Часто сумніви нищать будь-яку впевненість в своїй мужності.
Немає нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини.
Немає нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини. Окрайці думок (16.10.1962)
Проходять дні. Життя стікає…
Я жду весни, але її немає,
Вона до мене не приходить в гості.
Гнівні сонети: 2
Безпечний дурнику. Живи собі на втіху,
Не знай ні горя, ні страшного лиха
Думки носить у черепі тугому.
І тільки той, хто чхає на погоду…
І тільки той, хто чхає на погоду,
Той, хто не служить череву в догоду,
Зуміє правді й розуму служить.
Гнівні сонети: 1. Погода
І тільки той, хто чхає на погоду,
Той, хто не служить череву в догоду,
Зуміє правді й розуму служить.