посвята Archives » Василь Симоненко

Та й де там бачить,
що навкруг робилось,
яка година
нині постає,
коли Олесю
Оля полюбилась,
найкраща з тих,
які на світі є!

Десь вітер грає на віолончелі,
Морозні пальці приклада до скла,
І ти одна в зажуреній оселі
Замріяно схилилась до стола.

Устає косар до роботи,
Скісся блискає і співа.
Ніби краплі солоного поту,
Світять чесні його слова.