З вікна
Пливе печаль. Біліють смолоскипи
Грайливо пофарбованих ялин
Мітки: печаль
Тиша і грім: IX
Та в прекраснім житті важкому
Будуть завжди сіять мені
В душу, повну вітрів і грому,
Сіруватих очей вогні.
Хто у тому винен, я не знаю…
Я не жду і не прошу пощади —
Хай життя не балує мене —