Підозріливому (“Мандрівка по цвинтарю”)
Він хмуро тут лежить І знай підозріває, Що тут усі живі, А мертвих тут немає… 29.11.1961 Сатиричні епітафії “Мандрівка по…
Він хмуро тут лежить І знай підозріває, Що тут усі живі, А мертвих тут немає… 29.11.1961 Сатиричні епітафії “Мандрівка по…
Весь вік спішив і метушився — Попав у пекло, в рай — спізнився. 30.09.1962 Сатиричні епітафії “Мандрівка по цвинтарю”
Його за те всевишній покарав, Що він коси у смерті не украв. 30.09.1962 Сатиричні епітафії “Мандрівка по цвинтарю”
Натомлений діяльністю своєю, Почиє тут в науку кандидат, Тож прямо перед вами під землею Закопано два рептухи цитат. 30.09.1962 Сатиричні…
Тепер і він пробився в люди — Принаймні вже ганьбити мавп не буде. 30.09.1962 Сатиричні епітафії “Мандрівка по цвинтарю”
Він сам дивується з такого вчинку: Узяв помер і… не спитався жінку! 30.09.1962 Сатиричні епітафії “Мандрівка по цвинтарю”
Від щастя грішник аж сія: — Яку не вдію шкоду, Однак у витверезник я Не попадуся зроду! 30.09.1962 Сатиричні епітафії…
Цьому однаково, чи умирать, чи жить — Живим лежав і тут лежить. 30.09.1962 Сатиричні епітафії “Мандрівка по цвинтарю”
Він смерть благає: «Не карай, О матінко сувора! Хоч раз на рік мене пускай В президію на збори!» 30.09.1962 Сатиричні…
Нарешті люд знесилений спочив
Од язика, що всіх і всюди вчив!
Цей у могилі з горя занеміг,
Що власні похорони бачити не міг.
Вона в труні веде змагання з часом І стогне у вечірню каламуть: — Якби хоч раз пройтися вихилясом, Якби хоч…