Світ який — мереживо казкове!..
Дай мені свій простір і неспокій,
Сонцем душу жадібну налий!
Позначка: добро
Казка про Дурила
І друзі Дурила під руки беруть,
і друзі Дурила до себе ведуть.
А хлопцеві думка сидить в голові:
— Чого, люди добрі, в вас ноги в крові?
Пучок суниць
У степу не було нікого,
Тільки вітер та ми й ковила.
І мовчала струнка дорога,
Що, здавалося, в небо вела.