Здається, вже не бачити нічого…

І ніби все смішне, що кажуть люди,
І, може, думка лиш одна [щемить]:
Як втратиш матір — іншої не буде,
А милу можеш іншу полюбить.

6 років ago

Т. К.

Чи знаєш ти, що вітер пустотливий
Шепоче ніжно яблуньці рясній,
Що їй говорить сонце після зливи,
Коли вона у задусі сумній.

6 років ago

Після лекцій

Та й де там бачить,
що навкруг робилось,
яка година
нині постає,
коли Олесю
Оля полюбилась,
найкраща з тих,
які на світі є!

6 років ago

З дитинства

І плачу, було, й сміюся,
Як слухаю ті пісні…
Спасибі ж тобі, дідусю,
За те, що ти дав мені…

6 років ago

Яром та долиною…

«Ой скажи мені, чому хмелію
Біля тебе, мила кароока?»
Ой долино, ти яка широка,
А попробуй в ширину свою
Радість помісти мою!

6 років ago

Сама

Ми з тобою різні люди.
Різна доля, видно, буде
І тобі, й мені.

6 років ago

Я б також

Я б також з тобою в парі
Пройшовся у парках цих,
Дивився б у очі карі
І щастя читав у них.

6 років ago

Вдома

Я вернувся сьогодні додому,
І весь день у кімнаті моїй
Щирі друзі мої й знайомі —
Поспішай лиш стрічать, радій!

6 років ago