Прошу вибачити мені, що цим листом завдав Вам зайвого клопоту і відберу якусь годину вільного Вашого часу. Я знаю, що, можливо, неприємно буде Вам читати мої вірші та й подібних листів одержуєте Ви, очевидно, немало. Тому буду Вам дуже зобов’язаний, якщо Ви їх все-таки прочитаєте і відповісте принаймні кількома словами, чи варто мені продовжувати, чи ні. Я майже не звертався зі своїми творами в редакції, бо сам відчуваю, що в них не все гаразд. Але мої друзі запевняють мене, що в них «щось є». Дуже прошу Вас написати, чи справді це так. Зрозуміло, що надсилаю Вам те, що, на мій погляд, найбільш вдалося.
Якщо відповідатимете, напишіть на адресу: Київ, університет, факультет журналістики, Симоненку Василю А.
З глибокою повагою
Симоненко.
1956
Posted In: Листи
