Нота у величній симфонії

Дорога «Жайворонка» була встелена не тільки квіта­ми. Іноді втомлених щоденною метушнею та репетиція­ми мандрівних артистів частували розчарування та гір­кота.
— Чому нас так холодно зустріли? Невже не вдалося торкнутися жодної струни в людських душах?
І цю тривогу часом розвіювали звичайнісінькі слова сільської тітки:
— Спасибі за пісню! Та й наступного літа нас не ми­найте.
Тоді ставало зрозумілим, що успіх не завжди міря­ється оплесками.
«Жайворонок» — мандрівний хор київських студен­тів — цього літа вдруге відвідав Тарасову землю. Поча­лась його пісня в Моринцях. Востаннє вона тріпотіла над священними Канівськими кручами, біля місця вічного спочинку великого сина України.
Немає потреби детально переповідати репертуар та маршрут мандрівки хору. За місяць студенти дали 24 концерти в містечках і селах Черкащини та Київщини, їх чули робітники Переяслава-Хмельницького, Звенигородки, Городища і Корсуня-Шевченківського, колгосп­ники колишньої Кирилівки, Будищ, Млієва і Лисянки, і в кожному селі їх чекали нові люди, нові враження, нові знайомства.
Перед концертом у Лисянці до студентів загостив чоло­вік із сивою головою. Це був учитель Григорій Панкратович Кристанівський, учасник мандрівного українського хору, створеного Миколою Віталійовичем Лисенком.
— Зараз Кобзарева пісня лунає вільно й широко, — розповідає Григорій Панкратович. — А нам доводилося дуже важко. Одне ім’я Шевченка жахало царських на­глядачів над мистецтвом.
Так, тепер мова Тараса і слова Тараса вільні від пут і широко розпростерли свої дужі крила над рідним кра­єм. «Жайворонок» — це тільки одна нота у величній симфонії нового життя на розкріпаченій батьківщині Кобзаря.
У Каневі «Жайворонок» дав свій прощальний кон­церт. Він почався на сцені літнього кінотеатру, а закін­чився далеко за північ на вулицях цього стародавньо­го міста. Стільки приязних слів почули студенти у цей вечір, стільки вдячних рук тяглося потиснути долоні і керівникові колективу Борису Рябоклячу, і дириген­ту Володимирові Кононенку, і бандуристам Василю та Миколі Литвинам, і всім сорока п’яти жайворонятам. Хочеться вірити, що наступного літа десятки «Жайво­ронків» розлетяться по Україні.

Учасники хору у 50-річчя заснування(2012 р.)
Учасники хору у 50-річчя заснування(2012 р.)

Не пізніше 24.09.1963

4 роки ago

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *